Софія Пасевич

До кінця 3-ї проби залишилось:
 (28-11-2020)

Вмілості

Вмілість
Піклування дітьми 3

Життєпис

Я народилася 28 листопада 2002 року у маленькому місті Вараш. Змалку я думала, що маю бути всюди і вміти все. Спочатку, відчула в собі покликання бути художником, саме тому пішла до художньої школи. Потім, побачивши як танцюють всі мої однолітки, я записалася на сучасні танці, які дуже швидко набридли, адже всередині мене загорівся новий вогник - художня гімнастика. Декілька років свого життя я провела в сяючих костюмах разом з моєю рожевою гімнастичною стрічкою, але під час одого з тренувань, стався нещасний випадок, в результаті якого, лікарями, мені були заборонені заннятя будь якими видами спорту, окрім плавання. Тоді, я зрозуміла, що тяга до творчості переважала в мені і повернулася до того ж з чого все почалося - малювання. Разом з цим я займалася моделюванням, журналістикою, навчалася в музичній школі та на курсах програмування. Але всього цього мені було мало. Часто дивилася фільми про скаутів і мріяла бути такою ж як вони, але розуміла, що всі ці події відбуваються в Англії. У віці десяти років дізналася, що в Україні все ж існує скаутинг, тільки він має назву Пласт. Прибігши до мами з криками "Я хочу ходити на Пласт!!!" у відповідь я отримала "Ти ще маленька, можливо, поговоримо про це, коли ти виростеш".Якщо я чогось хочу, то я цього досягну. Тому, через 2 роки мамі набридло слухати оце "А я вже не маленька???" і вона дозвлила мені піти на мої перші сходини, не вірячи в те, що я протримаюсь там більше місяця. І виявилось, що вона мала рацію. На той момент я навчалася у модельній школі, де мені навіяли величезну кількість стереотипів про людей та їхню поведінк, тому прийшовши у пластову домівку, чесно кажучи, я отримала легкий шок, люди, що були там, здалися мені якимись дикикми. Але все ж, обдумавши все, я вирішила спробувати прийти на ще декілька сходин. І так, місяць за місяцем, я почала все більше проводити часу в домівці, разом з моїми, вже на той час, кращими друзями. Змінивши подіум на намет, я зрозуміла, що знайшла саме те, чим я хочу займатися. На окружних таборах я познайомилася з великою кількістю нових людей, дружбу з яким я дуже ціную. Зрозуміла, що в пласті саме ті люди, які завжди готові та раді прийти на допомогу. Заприсяжившись я пройшла відбір на табір у Великій Британії, тоді я зрозуміла, наскільки Пласт змінив мене і моє життя. Завдяки людям, що оточували мене протягом чьотирьох років пластування, я стала саме такою, яка я є, сформувала свою особистість і зрозуміла, що хочу у цьому життя. Тепер, будучи розвідувачкою, хочу активно долучатися до організації пластових проектів, задля того, щоб бачити усмішки в очах дітей.