Софія Зубрицька

До кінця 3-ї проби залишилось:
 (02-05-2020)

Вмілості

Вмілість
Музика 3
Вмілість
Домашня зарадність 3
Вмілість
Піклування дітьми 3

Життєпис

Народилась я 2 травня 2002 року в Австрії. Кілька років жила там зі своїми батьками та старшим братом і згодом переїхала в Україну. Зараз я щаслива, що маю велику і дружню сім'ю, хоча життя в середовищі трьох братів було інколи нестерпним. Але досвід показав, що до всього можна знайти підхід (навіть до молодших братів), варто тільки трішки попрактикуватись. Ще змалку була дуже активною і допитливою. Хотіла вміти все, що вміють дорослі. Тому замість того, щоб ходити в дитячий садочок, як всі діти, я з трьох років вчилась кататись на лижах, готувати їжу, ходити на маминих каблуках і робила вигляд, що читаю книги, хоча ще навіть не знала букв. У 6 років розпочалось моє шкільне життя у школі №2 з поглибленим вивченням німецької мови. Тут і розкрились мої перші таланти: танці, які я відвідувала 9 років та баскетбол. Крім того, через рік я вже була ученицею музичної школи на спеціальності фортепіано. Саме тут я вперше вийшла на сцену, брала участь у різних конкурсах і відкрила для себе, що навіть непогано співаю. Закінчивши музичну школу з відзнакою, мене не покидало бажання навчитись грати на гітарі. Декілька місяців практики - і це стало моїм першим, самостійним досягненням. У школі я добре вчилась, завжди прагнула бути найкращою і дуже самостійною, тому багато над собою працювала: брала участь у різних конкурсах, олімпіадах і т.д. Зараз я навчаюсь в 11 класі, готуюсь до ЗНО й намагаюсь знайти себе в цьому житті. Позаду вже екзамен з німецької мови й отриманий довгоочікуваний рівень С1 та декілька наукових робіт у Малій Академії Наук. Ведучи активний спосіб життя, 23 листопада 2015 року я потрапила на свої перші сходини. З цього часу розпочалось моє пластове життя у гуртку “Німфи”, куреня ч.18 ім. Уляни Кравченко. Середовище крутих людей дозволило мені дуже швидко адаптуватись і влитись у колектив. Я із задоволенням здавала проби, відвідувала акції, вела різні діловодства. Пригадую, скільки щастя приносили отримання хустини, здобуття нових ступенів та відзначень. Я не могла пропускати майже жодних акцій і старалась брати максимум від того, що давав Пласт. Проте, згодом я зрозуміла, що тепер прийшов час мені віддавати Пласту. Я розпочала організовувати безліч заходів, таборів, зовнішніх та соціальних проектів (тільки за літо було організовано 4 табори). 3 проба переборола в мені страх відповідальності, відкрила безліч можливостей і дала величезний досвід. Зараз я виконую обов’язки станичного референта заходів і веду громадську діяльність у Молодіжному просторі свого міста. В майбутньому маю на меті реалізувати всі свої плани та зайнятись виховницькою діяльністю та змінювати цей світ на краще.